За 11 років Україна навчилася жити без смертної кари. Україна вже 11 років живе без смертної кари. 22 лютого 2000 року Верховна Рада викреслила страту зі списку кримінальних покарань.

Вищою мірою стало довічне ув'язнення, яке зараз в Україні відбувають 1,7 тис. осіб. tochka.net склала рейтинг найвідоміших злочинців, які сидять пожиттєво.

Чемпіон-дзюдоїст: одне вбивство

Євген Сотніков - чемпіон України з дзюдо, бронзовий призер чемпіонатів світу та Європи - був засуджений до довічного ув'язнення в листопаді минулого року в Запоріжжі. На засіданні суду Сотніков спочатку просив покарати його з усією суворістю, але, почувши вирок, втратив мову.

30-річного Сотнікова засудили за вбивство і замах на вбивство. У грудні 2009 року дзюдоїст пив із компанією в запорізькому кафе "Діана".

Він підійшов до столика, де сиділи два хлопці - 16-річний Артем та 18-річний Богдан - і запропонував із ним випити. Молоді люди відмовилися. Сотников дістав пістолет і вистрілив у скроню Артему. На щастя, зброя дала осічку. Потім спортсмен направив пістолет на Богдана і застрелив його.

Сотнікова судили й раніше: у 2007 році він вистрілив у ногу людині, а в 2008 році вдарив ножем свого знайомого.

Міліціонер-месник: 21 вбивство

Колишній офіцер міліції Маріуполя Сергій Довженко за три роки (1999-2000) убив 21 особу, серед яких четверо його колег-міліціонерів.

Довженка звільнили з міліції, і він вирішив помститися, розстрілюючи випадкових людей у тих районах Маріуполя, де працювали його колишні колеги. Довженко хотів домогтися, щоб його кривдники були звільнені з органів через нерозкриті вбивства.

Жертв він вибирав із людей, які давали оголошення в газетах про продаж цінностей. Потім на допитах Довженко підкреслював, що вбивав "гуманно" - не катуючи і не гвалтуючи.

Суд Донецької області засудив 31-річного вбивцю до трьох довічних ув'язнень.

Дніпропетровські маніяки: 21 вбивство

Два роки тому суд Дніпропетровська засудив до довічного ув'язнення 19-річних серійних убивць Віктора Саєнка та Ігоря Супрунюка, відомих як "дніпропетровські маніяки".

У 2007 році Саєнко та Супрунюк убили 21 людину. Головним мотивом убивств суд визнав "хворобливе самоствердження".

Спочатку підлітки тренувалися на кішках і собаках. Потім почали забивати до смерті молотками та арматурою випадкових перехожих різного соціального стану, статі й віку (від 13 до 70 років). Більшості жертв розбивали молотком обличчя. Одній вагітній жінці дніпропетровські маніяки розпороли живіт і дістали з нього дитину. Це вбивство, як і деякі інші, Саєнко та Супрунюк знімали на відео.

Дніпропетровські маніяки - з небідних і благополучних родин, діти працівників прокуратури і райадміністрації. Батько Супрунюка був особистим пілотом Леоніда Кучми.

Пологівський маніяк: 29 вбивств

Сергій Ткач побив усі українські рекорди за кількістю жертв. На допитах він зізнався у вбивстві 100 осіб у 1980-2005 роках. Суд довів 29 вбивств і згвалтувань дівчат від шести до 18 років.

Протягом 25 років міліція не могла зловити пологівського маніяка (жив у місті Пологи Запорізької області), не в останню чергу тому, що той працював експертом-криміналістом.

За злочини Ткача було засуджено щонайменше 10 людей. Так, семикласника Яшу Поповича змусили зізнатися у вбивстві та згвалтуванні своєї сестри і посадили на 15 років; незважаючи на піймання справжнього вбивці, Яша сидить досі. А Володимир Світличний, якого звинуватили у вбивстві власної дев'ятирічної дочки, повісився у камері Дніпропетровського СІЗО.

Сергій Ткач відбуває довічне ув'язнення і пропонує сценаристам Голлівуду свої мемуари за 3 млн. євро.

Серійний маніяк Онопрієнко: 52 вбивства

Цей серійний маніяк із Житомира незмінно очолює  списки найкривавіших убивць у світі. За сім років - з 1989 по 1996 - Анатолій Онопрієнко убив 52 людини.

"Думка вбивати виникла ще за пару місяців до того, як я почав перші вбивства робити. Думка була не моя, вона була дуже інтенсивна... Це було вдесятеро бажаніше, ось як рік не був з жінкою, і її бажаєш", - казав потім Онопрієнко слідчим.

У 1989 році він грабував на дорогах машини і розстрілював із мисливської рушниці людей, які в них знаходилися. Убив дев'ятьох, зокрема родину з п'яти осіб.

Потім Онопрієнко нелегально перейшов кордон, щоб жити в Європі, "як люди". Працював у Греції, Югославії, Угорщині, Голландії, Німеччині, Австрії, Швеції, Данії. Його депортували до України, але він знову повертався. Просив політичного притулку. Навіть грабував німецькі крамниці і сам здавався поліції, аби тільки лишитися за кордоном.

Після того, як маніяка учергове депортували до України, він став грабувати будинки, розстрілюючи з рушниці всіх, хто там був, не шкодуючи навіть немовлят. За останні півроку перед арештом Онопрієнко вбив 43 людини, зокрема 10 дітей.

Найбільше від маніяка постраждало село Братковичі Львівської області, де жертвами стали 12 осіб. У село навіть ввели внутрішні війська. Маніяка, прозваного "термінатором", "українським Чикатилом" та "звіром", шукали 100 тис. працівників МВС, армії, СБУ.

У березні 1996 року СБУ затримала 26-річного Юрія Мозолу. Три дні шестеро службовців СБУ разом із представником Генпрокуратури катували хлопця вогнем і струмом, вимагаючи зізнатися у вбивствах Онопрієнка. Мозола помер під час катування. 17 днів по тому затримали справжнього маяньяка.

Онопрієнка засудили до розстрілу 1999 року, але Україна незабаром скасувала смертну кару. Зараз 51-річний маніяк відбуває довічне ув'язнення у житомирській в'язниці №8. Майже ні з ким не спілкується, дивиться телевізор, подарований благодійним фондом "Відродження". У камері сидить один - ніхто зі злочинців до нього селитися не хоче.

   Tochka.net